Поршнева група МТЗ-80, МТЗ-82 дизельного двигуна Д-240 (Харків).

Деталі циліндропоршневої групи замінюють у разі збільшеної витрати картерної оливи або підвищеного проникнення газів у картар дизельу, замірених діагностичними засобами.

Якщо діагностичні параметри досягли значень, що перевищують допустимі, то дизель розбирають.

Для проведення технічної експертизи деталей знімають головку циліндрів і піддон картера. Якщо після зняття головки на поверхні блока обладнуються тріщини, то подальшу розбирання припиняють, дизель знімають із трактора та відправляють у ремонт.

Якщо немає явних дефектів, демонтують оливний насос, трубопроводини та кришки шатуваних підшипників, витягають поршні в зборі з шатунами з гільз циліндрів.

Серед деталей циліндропоршневої групи зносу найбільш схильні: поршневі кільця, поршень, втулка верхньої головки шатуна, вкладки шатунних підшипників, гільзи циліндрів (рис. 2.1.29, 2.1.30).

Діаметр гільзи вимірюють (рис. 2.1.31) у місці найбільшого зносу верхнього пояса гільзи спочатку в площині, паралельній осі колінчастого вала, а потім у площині гойдання шатуна. Гільзу замінюють під час зносу її робочої поверхні більш ніж 0,4 мм на діаметр або за овальності та конусності, що перевищують 0,06 мм.

Діаметр спідниці поршня вимірюють у площині, перпендикулярній до отвору під поршневий палець (мал. 2.1.32).

Крім діаметра спідниці, біля поршня контролюють проміжки за висотою між канавками поршня та поршневими кільцями (мал. 2.1.33).

Якщо проміжок між канавкою поршня та новим поршневим кільцем перевищує допустимий розмір, поршень замінюють.

Рис 2.1.29. Взаємо розташування деталей блока циліндрів: 
1 — блок циліндрів; 2 — болт; 3 — рим-болт; 4, 10, 14 — прокладки; 5 — корпус сальника; 6 — задний лист дизеля; 7 — опора картера; 8 — кришки; 9 — кришка кореного підшипника; 11 — щит; 12 — кришка шестерень; 13 — опора; 15 — втулки; 16 — корок; 17 — гільза циліндра; 18 — кільця гільзи

Рис 2.1.30. Взаємо розташування деталей кривошипно-шатунної групи: 
1 — поршень; 2 — поршневі кільця; 3 — поршневий палець; 4 — втулка верхньої головки шатуна; 5 — шатун; 6 — кореньої вкладки; 7 — маховик; 8 — кришка шатуна; 9 — вкладка шатуна; 10 — колінчастий вал; 11 — противага; 12 — болт

	Рис 2.1.31. Вимірювання діаметра гільзи циліндра: 1 — індикаторний нутромер;  2 — гільза циліндра;  3 — блок циліндрів
	Рис 2.1.32. Вимірювання діаметра спідниці поршня:  1 — мікрометр;  2 — поршень
	Рис. 2.1.33. Вимірювання проміжку між канавкою поршня та поршневим кільцем:  1 — кільце;  2 — поршень;  3 — пластинчастий щуп

Основні показники циліндропоршневої групи

Циліндропоршневу групу в зборі замінюють у разі проміжку (різності діаметрів) між спідницею поршня й гільзою, що перевищує допустиме значення.

Гільзи з блока випресовують спеціальним знімачем (рис. 2.1.34).

 

Рис 2.1.34. Випресовування гільзи з блока циліндрів: 
1 — гільза циліндра; 2 — знімач; 3 — блок циліндрів

Якщо діаметри гільзи та поршня в межах норми, рекомендується випресувати гільзу з блока, повернути її навколо осі на 90°, позаяк гільза та поршень найбільше зношуються в площині гойдання шатуна, і знову запресувати гільзу в блок.

Поршневі кільця замінюють, якщо проміжок у замку кільця перевищує допустиме значення під час встановлення кільця в невикошену верхню частину гільзи.

Перед воланом циліндропоршневої групи перевіряють параметри поршневого пальця, шатуна та стан втулки верхньої головки шатуна. Втулку замінюють у разі збільшення діаметра отвору під поршневий палець або ослаблення посадки у верхній головці шатуна. Поршневий палець і втулку верхньої головки шатуна замінюють під час проміжку між пальцем і втулкою більш ніж 0,06 мм. Палець замінює під час овальності та конусності більш ніж 0,02 мм.

Вигин і скручування шатуна перевіряють на приладі КІ-724 (рис. 2.1.35).

Під час складання шатуна в його верхню головку спочатку запресовують втулку (рис. 2.1.36).

	Рис 2.1.35. Вимірювання шатуна на вигин і скручування:  1 — прибор КИ-724;  2 — шатун
	Рис 2.1.36. Запресовування втулки у верхню головку шатуна:  1 —втулка;  2 — прес;  3 — шатун

Щоб підігнати отвір втулки верхньої головки шатуна під поршневий палець, його обробляють регульованою розкруткою або розкоткою. Зазор між отвором втулки верхньої головки шатуна та поршневим пальцем має бути не більш ніж 0,03 мм.

Тонкостінні змінні вкладки шатуваних підшипників колінчастого вала виготовлені з високою точністю. Необхідний діаметральний проміжок за незмінного ліжка підшипника забезпечується відповідними та діаметрами шийок колінчастого вала. Тому вкладки під час ремонту дизеля замінюють без жодних підгонових операцій і тільки попарно. Не допускаються: заміна однієї вкладки з пари; обпилювання або шаплення стиків вкладок або кришок підшипників; встановлення прокладок між вкладками та ліжком, між кришкою й шатуном. Під час заміни розмірна група вкладок має відповідати розмірній групі шейок колінчастого вала.

Перед встановленням нових деталей циліндропоршневої групи їх підбирають за розмірними групами. Гільзи циліндрів сортують на розмірні групи за внутрішнім діаметром, а поршні — за зовнішнім діаметром спідниці в нижній частині. Пуршні та гільзи циліндрів, що встановлюються на один дизель, мають бути однієї розмірної групи.

Розмірні групи циліндрів і поршнів дизеля Д-240

Позначення розмірних груп нанесене на неробочому верхньому торці гільзи та на днищі поршня. Перед встановленням гільзи в блок гумові ущільнення замінюють. Гільзу встановлюють, наносячи легкі удари молотком по ступеневій оправі (мал. 2.1.37). Якщо гільза входить до блока туго, то для її запресування використовують спеціальне гвинтове пристосування (рис. 2.1.38). Після закінчення запресування намірюють виступ бурта гільзи над поверхнею блока індикатором (рис. 2.1.39). Виступ бурта має бути в межах 0,065-0,165 мм.

	Рис 2.1.37. Оправлення для запресовування гільзи циліндра
	Рис. 2.1.38. Запресовка гільзи циліндра гвинтовим пристосуванням:  1 — пристосування;  2 — блок циліндрів;  3 — гільза циліндра
	Рис 2.1.39. Перевірка виступу бурта гільзи циліндра:  1 — індикатор;  2 — гільза циліндра;  3 — блок циліндрів

У разі потопання гільз допускається встановлення мідних прокладок під бурт гільзи. Під час підбору поршнів звертають увагу на розмірні групи поршневих пальців; їх внутрішня поверхня та бобишка поршня марковані фарбою. Поршні та поршневі пальці підбирають одну розмірну групу, що підтверджується однаковим маркуванням. Поршневий палець запресовує в поршень, попередньо нагрівши поршень у оливі до температури 70-80 °C. Різність між масами шатунів у зборі з поршнями, що встановлюються на один дизель Д-240, не має перевищувати 15 г.

Пружність поршневих кілець перевіряють на пристосування МІП-100 (рис. 2.1.40). У разі проміжку в замках, рівному 0,3—6,6 мм (рис. 2.1.41), пружність кілець не має перевищувати: першого (верхнього) — 60-82 Н, другого та третього — 58-78 Н.

Поршневі кільця на поршень встановлюють у певному порядку з використанням пристрою, яке оберігає кільця від випадкових зламання (рис. 2.1.42). Кільця, встановлені в канавки поршня, мають вільно переміщатися під час повертання поршня та втопати в канавках під дією власної маси.

	Рис 2.1.40. Перевірка пружності поршневих кілець:  1 — поршневе кільце;  2 — пристосуванняМІП-100
	Рис. 2.1.41. Вимірювання проміжку в замку поршневого кільця:  1 — пластинчастий щуп;  2 — поршневе кільце
	Рис 2.1.42. Встановлення поршневого кільця:  1 — поршень;  2 — пристосування;  3 — поршневе кільце
	Рис 2.1.43. Конусна оправа для встановлення поршня:  1 — поршень;  2 — оправа
	Рис. 2.1.44. Встановлення поршня з шатуном у блок циліндрів:  1 — блок циліндрів;  2 — поршень;  3 — оправа

Замки першого та третього поршневих кілець розташовують у канавках поршня під кутом 180° відносно замків другого та четвертого кілець. Поршень у складі з кільцями та шатуном рясно змащують дизельною олією і за допомогою конусної оправи (рис. 2.1.43) встановлюють у гільзу циліндра, злегка постукуючи по днижу поршня ручкою молотка (рис. 2.1.44).

Болти шатунних підшипників затягують динамометричним ключем у два-три прийоми.

Регулювальні дані під час складання дизеля Д-240

Поршень під час перебування в ВМТ не має виступати вище поверхні блока більш ніж на 0,5 мм.

Після встановлення циліндропоршневої групи та кришок шатунних підшипників встановлюють оливний насос, його нагнітальні та всмоктувальні трубопроводи та закривають піддон картера. Прокладку картера з двох боків змащують графітною пастою (40% графітного порошку та 60% дизельної олії) або герметиком «Еластосил 137-83»; у циліндри заливають по 30-50 гізельної олії. Прокладку головки циліндрів з обох боків також змащують графітною пастою. Болти кріплення головки затягують динамометричним ключем (мал. 2.1.45) у певній послідовності (рис. 2.1.46) у два — три прийоми. Потім встановлюють штанги та осі коромида в зборі з коромислами.

Момент затягування гайок кріплення головки циліндрів і теплові проміжки в клапанному механізмі мають відповідати регулювальним даним під час оборки дизеля Д-240.

	Рис. 2.1.45. Затяжка болтів кріплення головки циліндрів:  1 — динамометричний ключ;  2 — головка циліндрів
	Рис 2.1.46. Порядок затягування болтів кріплення головки циліндрів
	Рис 2.1.47. Регулювання теплового проміжку в клапанному механізмі:  1 — пластинчастий щуп

Enter Повернутися до вмісту